віддавати

-даю́, -дає́ш, недок., відда́ти, -да́м, -даси́, док.

1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне).

••

Віддава́ти (відда́ти) Бо́гові (Бо́гу) ду́шу — умирати, гинути.

2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє середовище.

3) неперех., чим, за що, перен., розм. Віддячувати за що-небудь, платити такою ж мірою.

4) перех. Давати, передавати, вручати комусь кого-, що-небудь.

5) перех. Давати комусь що-небудь для користування, у власність; відмовлятися від чого-небудь свого на чиюсь користь. || розм. Подавати на стіл їжу. || перен. Присвячувати комусь або чомусь що-небудь (пісні, думи тощо). || перен. Витрачати час, сили, здоров'я і т. ін. на що-небудь. || перен. Жертвувати кимсь або чимсь заради кого-, чого-небудь.

••

Віддава́ти (відда́ти) ду́шу (се́рце) кому — щиро, віддано любити когось.

6) перех. Давати щось куди-небудь або кому-небудь з певною метою. || Відправляти когось куди-небудь з певною метою (в науку, найми, військо й т. ін.).

••

Віддава́ти на пота́лу — ставити в умови приниження, зневаги, знущання; зводити нанівець.

Віддава́ти під суд (до су́ду) — порушувати проти когось судову справу.

7) перех., за кого. Видавати кого-небудь заміж.

••

Віддава́ти за́між — одружувати дочку.

8) перех., розм. Продавати за певну ціну. || Платити за куплене.

9) перех. У сполученні з іменниками (перев. дієслівного походження) означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. Віддавати команду. Віддавати перевагу.

••

Віддава́ти го́лос — голосувати за кандидата під час виборів.

Віддава́ти дани́ну — ідучи за загальноприйнятими положеннями, настановами, приділяти чому-небудь увагу, виявляти до чого-небудь інтерес.

Віддава́ти нале́жне кому, чому — оцінювати за заслугами, повною мірою кого-, що-небудь.

Віддава́ти оста́нню ша́ну кому — виражати пошану до померлого, прощаючись із ним.

Віддава́ти честь кому — а) приклавши руку до головного убору, вітати когось по-військовому; б) виражати до кого-небудь повагу.

10) перех. Передавати характерні риси кого-, чого-небудь у творах літератури, мистецтва тощо; відтворювати.

11) неперех., чим. Мати присмак, запах чого-небудь. || Нагадувати собою що-небудь. || Мати ознаки, властивості чого-небудь.

12) неперех. Відбивати який-небудь колір, відтінок світла; відсвічувати.

13) неперех. Відбивати звук, відлунювати.

14) неперех. Робити різкий рух назад (про зброю і т. ін.). || безос., перен., розм. Передаватися в інше місце тіла (про біль).

15) перех., мор. Відв'язувати, відпускати, послаблювати (якір, швартові, вітрила тощо).

••

Віддава́ти кінці́ — відчалювати від берега (про судна).

16) неперех., безос., розм. Теплішати.